Президент США Дональд Трамп зробив чергову спробу досягти мирної угоди – цього разу запропонував визнати Крим російським, накинувшись на Київ за відмову це прийняти. Після російської атаки на Київ, врешті, звернувся до Путіна, щоб припинив вбивати українців. У відповідь на пропозиції Трампа Київ висунув свої про неможливість визнання яких-небудь територій, окупованих Росією.
Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня.
“Після тиску на Україну, Трамп нарешті помітив перешкоду в Росії”, The Wall Street Journal, США
Нездатність Трампа припинити бойові дії після того, як пообіцяв зробити це швидко, призвела до все більшого розчарування. Питання – чи готовий він натиснути на Москву, щоб пішла на значні поступки для досягнення угоди так само як штовхає Україну – цей крок поставив би під загрозу його більшу мету -зближення з Росією.
Трамп каже, що готовий дати Росії і Україні ще трохи часу, щоб досягти угоди, перш ніж США відмовляться від допомоги в мирних переговорах.
Хоча Трамп і раніше критикував Путіна, це відносна рідкість. Його помічники кажуть, що останнім часом він був щиро здивований і роздратований, що Путін не виявив більшої гнучкості.
Трамп спрямував своє невдоволення на Україну, а не на Росію, бо на них легше вплинути, каже співробітник Ради з міжнародних відносин Томас Грем. Після суперечки в Білому домі між Трампом і Володимиром Зеленським у лютому Трамп ненадовго припинив обмін розвідданими з Києвом і військові поставки.
За словами Грема, у Трампа не так багато важелів проти Москви. Після нападу Росії у 2022-му США і союзники вже запровадили безпрецедентні санкції проти Росії, яка переорієнтувала експорт на нових торгових партнерів.
З моменту інавгурації Трамп припустив, що може націлити санкції на російський експорт нафти, якщо Путін чинитиме опір мирній угоді. Але в четвер не згадав про цю ідею, вказавши, що, на його думку, Росія зробить послугу Заходу, не захопивши решту України.
Відповідаючи на запитання, які поступки запропонував Путін на переговорах, він сказав: “Зупинити війну, припинити захоплювати всю країну”.
Трамп все ще мало прагне тиснути на Путіна. Його віра, що зможе досягти мирної угоди базується на захопленні російським лідером, чиє рішення напасти на Україну в 2022-му він назвав “геніальним”.
Цю прихильність розділяє емісар Трампа в Москві Стів Віткофф, який днями здійснить четверту поїздку для зустрічі з Путіним. Після попередніх поїздок він повертався, високо оцінюючи поведінку Путіна, і кажучи, що вважає угоду можливою.
Але відсутність у Віткоффа досвіду спілкування з росіянами може дати Трампу надто райдужну оцінку шансів на мир. Це може спричинити у президента США відчуття обману, каже Грем.
Грем, який був радником з нацбезпеки по Росії в Джорджа Буша і досі часто їздить в Москву. Він каже, що на початку цього року росіяни були стурбовані, що Віткофф не повністю розуміє вимог Росії щодо України.
“Занепокоєння полягало в тому, що Віткофф дасть Трампу погляд на позицію Росії, який не є справжньою її позицією. Можливо, бачимо це зараз”, – каже він.
Путін не виявив великого бажання найближчим часом підписувати мирну угоду з Україною, хоча міг би розглянути її ідею, щоб заспокоїти Трампа, каже старша наукова співробітниця Євразійського центру Carnegie Russia в Берліні Тетяна Станова.
За її словами, Кремль стурбований образою Трампа, але бажання Путіна перемогти в Україні переважує ці побоювання. Коли Віткофф прибуде в Москву, Путін буде намагатися пом’якшити розбіжності по Україні, підкреслюючи, що Росія і США можуть розвивати добрі відносини через регіональні угоди щодо таких питань, як Іран.
“Путін спробує пояснити, що Росія просто так не може кинути Україну, бо для неї це екзистенційне питання. Але скаже, що Росія і США – дві великі нації, які заради миру у світі повинні мати нормальні ефективні відносини”, – каже вона.
Путін уже домігся ряду поступок від Трампа, включаючи сигнали, що він відкритий для визнання Криму російським, заборони Україні входити в НАТО та згоди на фактичну окупацію Росією частин України.
Трамп також послабив ізоляцію Москви від Заходу та посіяв напруженість із союзниками США в Європі, які виступають за жорсткішу позицію по Україні.
“Росіяни не бачать причин укладати угоду, доки можуть поступово йти вперед на полі бою та отримувати більше поступок від США. Чому вони повинні так поспішати?”, – каже колишній помічник Ради нацбезпеки адміністрації Джо Байдена Ерік Грін.
“Пропозиція Трампа по Криму покладе край десятиліттям опору США”, The New York Times, США
Під час першого терміну Трампа Україна хвилювалася, що він може визнати російським Крим. Він навіть висловився, що “люди в Криму, наскільки я чув, воліли б бути з Росією”.
У липні 2018-го держсекретар Трампа Майк Помпео видав “Кримську декларацію”, де обіцяв, що політика невизнання залишиться “до відновлення територіальної цілісності України”.
Тепер, намагаючись домовитися про припинення війни, Трамп готовий відійти від цієї заяви і 11 років політики США. Його нова мирна пропозиція включає визнання США того, що Крим є частиною Росії.
Колишній дипломат Деніел Фрід назвав це найгіршою пропозицією Трампа: “Розумно прийняти реальність, що протягом невизначеного часу частини України будуть під незаконною російською окупацією. Зовсім інша – визнати силову зміну кордонів”.
Цей погляд повторює заяву Помпео, що підтверджує базовий принцип міжнародного права, який поділяють демократичні держави – жодна країна не може змінювати кордони іншої силою.
Цю точку зору поділяють у Вашингтоні, включно з наступником Помпео Марком Рубіо.
Як сенатор Рубіо виступив співавтором заяви в жовтні 2022-го, яка забороняє США визнавати російські претензії на будь-яку частину України, попереджаючи, що це призведе до “ризику створення небезпечного прецеденту для наслідування іншими авторитарними режимами, такими як Китай”. Рубіо та інші бояться, що КНР спробує захопити Тайвань, якщо побачить, що Захід поступається Росії контролем над Україною.
Аналітик RAND Corporation Семюель Чарап каже, що Трамп має досвід визнання спірних територіальних претензій. У 2019-му визнав окупацію Ізраїлем сирійських Голанських висот. У 2020-му підтримав 45-річну претензію Марокко на Західну Сахару в обмін на дипломатичне визнання Марокко Ізраїлю.
Але Чарап ставить під сумнів корисність такої поступки Росії у випадку з Кримом. Він посилається на прецедент Декларації Уеллса в липні 1940-го, в якій виконуючий обов’язки держсекретаря США Самнер Уеллс заявив, що США ніколи не визнають окупацію СРСР Латвії, Литви і Естонії. Вони цього не зробили. Помпео цитував цю заяву у Кримській декларації 2018-го.
“Це не завадило ні розрядці, ні завершенню холодної війни через переговори”, каже Чарап.
Фрід каже, що багато хто в США і Європі спочатку сміялися з Декларації Веллса як жарту. Але після розпаду СРСР країни Балтії знову стали вільними. “Це виявилося пророчим”, – каже він.
“Стармер кидає виклик мирному плану Трампа”, The Telegraph, Велика Британія
Британський прем’єр Кір Стармер наполягає, що Україна має сама вирішувати умови мирної угоди з Росією, кидаючи виклик ідеям Трампа. Він заперечив Трампу, сказавши, що “мужній” президент Зеленський не винен, що досі не вдалося укласти угоду про припинення війни.
Стармер відмовився підтримати плани США визнати Крим російським і вимагає від Москви погодитися на “безумовне припинення вогню”.
Стармер наполягає на гарантіях безпеки від США для “коаліції охочих”, згідно з якою західні війська будуть в Україні. Лондон тепер має намір відправити військових інструкторів замість кількох тисяч військових в Україну.
Інтенсивні переговори щодо угоди тривають після саміту в Лондоні цього тижня, коли США тримають перо над текстом, а західні союзники лобіюють зміни.
The Telegraph поділився деталями з п’яти пунктів від Києва, показуючи, що є базові розбіжності з планом із семи пунктів США, який з’явився цього тижня. У центрі українських вимог – наполягання, що Крим – українська земля, анексована російськими військами, і не визнається російським.
Трамп, перебуваючи під тиском обіцянок про швидке припинення війни, у четвер розкритикував Кремль за атаку на Київ, у результаті якої загинули 12 людей.
Вимоги України показують, що Київ сподівається позбутися можливого міжнародного визнання російського суверенітету над Кримом чи іншими окупованими територіями.
Перший і другий пункти зосереджені на тому, щоб мирна угода “ґрунтувалася на міжнародному праві, а не на капітуляції”. Там наголошується на важливості чітких “гарантій безпеки”.
Пункт третій – спроба відібрати контроль над переговорами від Трампа та повернути Україну в центр мирного процесу. Четвертий – попередження для США та НАТО, що дозвіл Росії контролювати Крим дає їй змогу погрожувати не лише Україні, а й на Туреччині, Румунії та Болгарії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські наративи Віткоффа і монополізація влади Зеленським: про що писали світові ЗМІ
П’ятий пункт визначає, що Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності ЗСУ чи можливостей ВПК.
Попри розбіжності зі США, Стармер наполягає, що Європі неможливо відмовитися від безпекових зв’язків зі Штатами: “Багато хто стверджує, що ми повинні рухатися в напрямку, орієнтуючись лише на Європу, а не на Європу та США. Це неправильно щодо України і загалом. Підхід, орієнтований на НАТО, давав нам досі мир”.
Колишній прем’єр Борис Джонсон виступив із різкою критикою пропозицій Трампа: “Що Україна отримує після трьох років героїчного опору жорстокому неспровокованому вторгненню? Яка їх винагорода за жахливі жертви? Окрім права ділитися ресурсами зі США, нічого не отримують. Що в цій угоді може зупинити третє російське вторгнення? Нічого”.
Джерело: Gazeta.ua